Вечір пам’яті поетеси Галини Лисої

15 грудня 2019 рік

/Files/images/2019_rk/galina_lisa/IMG_20191215_110930.jpg

15 грудня в медіа – залі районної бібліотеки відбувся вечір пам’яті«Эхо души», присвячений місцевій поетесі Галини Лисій. Цю незвичайну жінку знали, мабуть, усі жителі нашого району, міста та ще й безліч людей за його межами. Проста жінка з маленького села Зарічне стала відомою поетесою, яка дивилася на світ відкрито й прямо і не ховала очі від людей. Вона любила робити подарунки людям просто так, від усієї душі: книгу, квітку, чудернацьку свічку, і, звісно, свого вірша. Галина Пантеліївна була дуже гостинною людиною, а двері її будинку завжди були відкритими для всіх. Також вона залюбки зустрічалася із людьми в Будинках культури, бібліотеках і школах. Поезія Галини Пантеліївни - це не просто гра слів і римування, а глибинне осмислення думки й почуття. Ії творчість відкриває нам двері у світ добра і любові та є своєрідним закликом робити добро і не завдавати болю іншій людині.

/Files/images/2019_rk/galina_lisa/IMG_0979.jpg

На вечорі пам’яті зібралися не тільки друзі й знайомі нашої незабутньої Галини, а й шанувальники її творчості. Кожен із присутніх знаходив гарні й добрі слова, що йшли від щирого серця та

ділилися світлими спогадами про цю неймовірної харизми жінку. А коли ще й зазвучав у запису живий голос Галини, яка декламувала свої вірші, на очах у присутніх блищали сльози. Бо не можна було їх стримати. коли лунали вірші: «Без Бога я ніщо», «Земне життя, мов тінь щезає», «Я буду тебе свечой» «Открываю дверь стихами», «Запиши мой голос», «Боже, Україну бережи!». Завдяки відеострічці 20-річної давнини, ми поринули у теплу та задушевну атмосферу, де наша поетеса, така ще молода й усміхнена, святкує свій 50-річний ювілей.

/Files/images/2019_rk/galina_lisa/IMG_0977.jpg

… У визначений для кожного час наша душа залишає тіло, але відлуння її залишається надовго. Галина Пантеліївна залишила нам у спадок сім поетичних збірок : «Сільська мадонна», «Соломинка моя», «Эхо души», «Свіча», «Доля», «Слово не птах» та «Дивосвіт любові».

Не випадково ми назвали цей вечір «Эхо души». Бо у визначений для кожного час душа залишає тіло, але відлуння залишається надовго. Її книги на нашому столі, а пам'ять – у наших серцях. Про її добрі справи, вчинки та зворушливі вірші.

Упродовж усього вечора горіла ії улюблена свіча. На цей раз – пам’яті про незабутню та любиму нашу Галю.

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.